Тема досвіду:
«Організаційно-педагогічні умови модифікації корекційно-реабілітаційного простору спеціального навчального закладу»
Актуальність досвіду:
Актуальність та доцільність дослідження, наукової обробки та глибокого вивчення зазначеної проблеми зумовлені її спрямованістю на розв'язання завдань, пов'язаних із забезпеченням процесу інтеграції освітньої системи України в європейський освітній простір, об'єктивними проблемами удосконалення теорії та практики оздоровчої та корекційно-реабілітаційної допомоги дітям, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку.
На сьогодні наріжним каменем розвитку та інтеграції кожної особистості з особливими потребами в суспільство є її адаптація в навчальний процес єдиного корекційно-реабілітаційного простору спеціального навчального закладу.
Науково-методичне обґрунтування єдиного корекційно-реабілітаційного простору школи-інтернату спрямоване на досягнення триєдиної комплексної мети:
·        корекційно-розвивальне навчання;
·        профілактика захворюваності учасників навчально-виховного процесу;
·      реабілітація дітей з особливими потребами, які мають ті чи інші вроджені або набуті вади, а також захворювання (від стійких функціональних до хронічних), шляхом залучення їх до здорового способу життя.
Дана мета підпорядкована створенню умов для удосконалення системи освіти дітей з особливими освітніми потребами та соматичними проблемами, розробці технологій інтеграції оздоровчого процесу в структуру освітнього простору навчального закладу як надзвичайно актуального завдання суспільства.

Основні пріоритетні завдання щодо  створення єдиного корекційно-реабілітаційного простору:
• вивчення, впровадження та удосконалення нормативно-правової, науково-методичної, фінансово-матеріальної та організаційної основи діяльності  спеціального навчального закладу;
•  створення і вдосконалення структури єдиного корекційно-реабілітаційного простору, забезпечення організаційно-педагогічних умов щодо реалізації плану дій;
•   вивчення і дослідження закономірностей формування здоров’я людини;
• забезпечення широкої інтеграції оздоровчого і корекційно-реабілітаційного процесу в структуру освітнього закладу шляхом здійснення психолого-педагогічного та медико-соціального супроводу дітей з особливими освітніми потребами;
• формування нового духовно-творчого мислення учасників  навчально-виховного процесу;
• підвищення професійної зрілості педагогічного колективу закладу, максимальна мотивація його діяльності;
• розробка і вдосконалення методичних рекомендацій для всіх  учасників навчально-виховного процесу;
• підвищення рівня здоров’я, якості життя і соціальної адаптації дітей шляхом корекційних і оздоровчих заходів;
• розвиток навичок саморегуляції та саморозвитку вихованців шляхом взаємодії з навколишнім природним та навчальним простором з урахуванням фізичних можливостей, знань, умінь і навичок;
• проведення валеологічного моніторингу  задля визначення у школі-інтернаті  інтегрального (сумарного) показника «кількості» та «якості» здоров’я вихованців;
• розвиток мовлення, слухо-зорового та слухового сприймання, пізнавальної діяльності, психофізичної та соціально-комунікативної сфер дітей з вадами слуху, формування в них просторового та соціально-побутового орієнтування.

Немає коментарів:

Дописати коментар