Висновок

У запропонованому дослідженні акцентовано увагу на одному із пріоритетних напрямків соціальної політики нашої держави – забезпеченні реалізації прав на отримання якісної корекційно-реабілітаційної допомоги дітям з особливими потребами (з вадами слуху,  порушеннями опорно-рухового апарату, синдромом Дауна тощо). У контексті зазначеної проблеми «Організаційно-педагогічні умови модифікації корекційно-реабілітаційного простору спеціального навчального закладу», авторами було розроблено концепцію корекційно-реабілітаційного простору.

Розроблення концепції було зумовлено необхідністю удосконалення шляхів надання допомоги особам з психофізичними порушеннями, поглиблення й прискорення процесів щодо інтеграції оздоровчого процесу в структуру освітньої системи школи-інтернату «Джерело». Концепція спрямована на оптимізацію корекційно-реабілітаційної допомоги на рівні спеціального навчального закладу,  а також на певну переорієнтацію ключових принципів її організації та функціонування.

Варто зауважити, що протягом усього періоду дослідження науково-методичної теми в начальному закладі були створені всі необхідні організаційно-педагогічні умови для повноцінного навчання дітей з особливими потребами та підвищення професійного статусу педагогів. І головне – створене сприятливе освітнє середовище для збереження та зміцнення здоров’я учнів школи-інтернату, сформована цілісна система з формування  культури здоров’я вихованців.

Інноваційна система науково-методичної роботи педагогів школи-інтернату спрямована на продукування нових ідей, технологій, програм зі здоров’язбереження  школярів. Ця система максимально задовольняє потреби вчительського колективу  не тільки у постійному підвищенні фахового рівня відповідно до кон’юнктури освітнього процесу, а й забезпечувала оптимальне зміцнення психічного, фізичного, духовного здоров’я школярів.

Педагогічний колектив трансформує актуальні постулати здоров’язбереження у більш глобальну проблему: «Організаційно-педагогічні умови модифікації корекційно-реабілітаційного простору спеціального навчального закладу». Протягом усього періоду експериментальних досліджень педагоги навчального закладу отримують можливість вибору вже опрацьованих та вивчених шляхів організації навчально-виховного процесу відповідно до модернізованої системи освіти та оновленої матеріальної бази навчального закладу, а також – теоретичного підґрунтя задля фахової підготовки вчителів у пошуках нових педагогічних технологій з урахуванням інтересів, здібностей, стану  здоров’я учнів з різних нозологічних груп (порушення слухової функції, захворювання опорно-рухового апарату, синдром Дауна тощо).

 Підсумовуючи викладене, слід зазначити, що започаткований напрям щодо створення корекційно-реабілітаційного простору в школі-інтернаті потребує подальшого дослідження. Критичні думки колег, які очікують почути  автори науково-практичної доробки, будуть враховані у подальших дослідженнях та практичній роботі з дітьми, які потребують особливої педагогічної корекції.

Автори сподіваються, що ця доробка буде корисна всім, хто цікавиться сучасним станом та перспективами розвитку системи корекційно-реабілітаційної допомоги в освітньому просторі України.